робили „інтерес“ з контрагентом, котрий не мав найменшого права, заключувати інтереси в тій справі і ще до того дали йому ніби еквівалєнт, до якого також не мали права.
Поминаємо дальшу, незвичайно інтересну історію „Срібної Землі“, завзяту боротьбу тамошної української шляхти й народу за свою православну віру й народність, — боротьбу, яка доходила аж до крівавих борб у підземеллях церков та до отвертих бунтів і знищень. Стверджуємо тільки, що з нашої сторони ніхто й ніколи не зрікав ся формально прав до тої гарної землі, через котру наша держава мала безпосередну границю з чеською державою.
До якої міри „Срібна Земля“ була православна і українська, видно з того, що в спишських грамотах говорить ся про латинян як про чужинців (hospites) — і то ще в 15 століттю (грамота Сигизмунда з 1433 р.) Спишська земля ще довго по заняттю її Уграми не була з'орґанізована на подобу инших угорських земель, тільки входила в їх склад як окрема одиниця. До сеї пори живе там коло 40.000 українського населення.
Словом — знакови „Срібної Землі“, так довго зливаної кровю українського народу, вповні належить ся окреме місце у великім гербі України. І се слід зробити при управильненню формальности української держави.
