Цю сторінку схвалено
подар мусить мовчки сам у собі гнути злість та хіба зарікатися, що на будуче не прийме до роботи проклятущого „бурмила“.
От таким то бурмилом у сільській роботі був і наш Іван Лінюх, і це була причина, що його не любили господарі і нерадо брали його на службу, платили йому менше як іншим, а кормили його гірше й нераз навіть без вини наганяли із служби. Та все це не то що не поправляло, не заохочувало Івана, а все більше квасило його, знеохочувало до праці, до життя і людей, до цілого світа. Робота була для нього найнелюбіша, найогидливіша річ на світі, була найбільша його прикрість, яку він кожного дня, кожної години мусів поборювати з найбільшою натугою всіх своїх сил, і в якій проте ніколи не міг засмакувати.
9
