Сторінка:Франко Іван. Без праці (Краків, 1941).djvu/89

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
XVI.

Від того часу видали люди в різних столицях Еврови, в модних купілях²⁵), на блискучих балях, перегонах і інших місцях великопанських розривок молоду пару, що видавала себе братом і сестрою. Мужчина, вбраний добірно, але попросту, був звичайно мовчазливий, держався здалека від людей, не танцював, в конверзацію²⁶) не мішався і загалом якось немов гас і щезав при боці своєї гарної сестрички. Вона натомість була предметом загального подиву й обожання — не знати, чи для своєї красоти, чи для свого дотепу, чи для безмірного — як здавалося — багатства, яке видно було і в її коштовних строях, брилянтах та інших дорогих клейнодах, в блискучих екіпажах та величезних видатках, які вони робили всюди, де тільки на який час зупинилися.

Ті двоє були Іван і Ніна. Покинувши батьківський дім, Ніна, щоправда, заявила Іванові, що хоче вернутися до рідного краю. Але Іван, знаючи досить добре її вдачу, доміркувався, що це обридження до великопанського життя викликане було в неї тільки хвилинно тим тяжким

90