Цю сторінку схвалено
— 141 —
За дармо буде працювати,
Аж доки не поверне пан!”
„Так, братя, так, спасибі вам!”
Сказали ми, перехрестились
І до двора іти пустились.
Мій Боже, що в дворі за зміни
Застали ми! Неначе грім
Ударив, або пошесть в нїм
Враз вибухла. На розстїж сїни,
Покої і стайнї, в стайнях
Реве худоба, пити просить,
А службу лихо злудом носить,
Лиш шепти чути по кутах.
Плуги та борони у шлиях
Серед обори ще стоять,
Як перед тижнем ми самі їх
Покидали. У кухни сплять
Лакеї, хоч уже полудень;
Не топлено в печи, смітя
Валяєсь, стук неначе в будень
З покою чуть… Пройшли ми стиха, —
Аж там візник і візничиха
Якимось куснем долота
Й сокирою, що сили мають,
Шкатулу панськую лупають.
Уздрівши нас задеревіли,
Все вергли і тїкать хотїли,
