Чому не йдете по хатах?
Не бійте ся! Нїякий страх!
Пан лиш питав мене, як смів я
Без волі власти заводить
Якусь тут школу? Відповів я,
Що школи зовсїм не завів я,
Лиш так приватно хтїв навчить
Дїтий письма зовсїм без плати.
„Ну, сього я вам заказати
Не можу — згодя каже пан, —
Лиш по добру пораджу вам:
Покиньте се пустеє дїло!”
„Я-б був його й не зачинав, —
Оттак я пану відказав,
Колиб до мене не наспіло
Із консісторії письмо:
Не лиш дїтий в селї навчити,
А й школи, де мож, закладати.”
„Чи так? Ну, се ще ми вздримо!” —
Сказав велможний, і рукою
Махнув на знак, що вже на днесь
Досить розмови! Йдїть в спокою,
Не бійте ся! А ви, хлопята,
До мене завтра всї на свята!
Ну, йдїть! Громадою такою
Не стійте тут! Христос воскрес!”
