І таки за своє помстив ся,
Та так, що пан ще гірш почув.
Оттак два роки колотилось,
А тим часом в селї змінилось
Чимало. Арендар старий
Умер, настав якийсь новий,
Та хитрий з біса. Він то пана
Підмовив — своїм громадянам
„Одно, що будуть більше пить,
А друге те: громада пяна
Не буде й буитів підносить”.
І справдї в ті жидівські сїти
Людий попало ся досить,
А Жид у коршмі сюди й туди
Підпитим клепле: „Стид вам люди!
Піп водить вас усїх за ніс.
На що вам в школу слати дїти?
На що вам з паном задирать ся?
Що при тій школї упирать ся?
На що вам школа? Хай їй біс!”
І от поволи почала ся
Зараза з коршми й потягла ся
Із хати в хату. Не було,
Вже згоди в радах та як перше,
Ба вже й дїтий чим раз то менше
Ходило в школу. Все село
