роди і подїли працї, цїлковите перебудованє людської сусспільности, доконане протягом пару сот лїт.
Приходимо тепер до дуже важної точки нашого викладу.
Подїл працї веде до прискореня і вдосконаленя працї. Винаходом машин роблять людську працю сто, тисячу разів швидшою, лекшою, видатнїйшою; заступають роботу мілїонів людий. За остатнїх сто лїт, можна сьміло сказати, нароблено більше предметів для людської потреби та людського вжитку, нїж за всї попередні тисячолїтя. Погадаймо лише, що за той час набудовано стілько зелїзниць, що можна би ними 14 раз оперезати землю там, де вона найгрубша, а телєґрафів стілько, що певно оперезав би її зо сто разів, що тепер можна за два місяцї об'їхати доокола всю землю і вернути назад на своє місце. Погадаймо, що за тих сто лїт зужито величезні гори камяного вугля, якого давнїйше майже не тикали, видобуто і пущено в обіг більше золота, срібла, зелїза та иньших металїв, нїж давнїйше могли думкою збагнути люди, засаджено безмірні простори бавовною, засїяно пшеницею і заселено робучими людьми. Нїколи ще людськість не працювала так напруго та горячково, не виробляла стілько всяких достатків, хлїба одежі і всього потрібного для людського вжитку. Нїколи доси не вела ся на такий величезний розмір торговля; давнїйшим вікам анї не снило ся про такі фабрики, про такі копалнї, про такі ріжнородні ґатунки промислу як бачимо тепер. Вся людськість за остатнїх сто лїт зробила ся тисячу раз богатшою, нїж була перед тим.
Коли так, то випадало би ждати, що й кождий член людськости, кождий чоловік зробив ся богатшим, маєтнїй-
