дубчака, яблоко і цьвітучу яблоневу галузку, цьвіт рожі та фіялки. Побачите самі, яка величезна ріжниця в будові тих ростин, як у одних усї сустави прості та нечисленні, нема нї цьвіту, нї овочів, нї ріжнородних барв анї запаху, а як иньші розвивають у собі чимраз більше суставів, чимраз кращі прикмети.
Коли ті ростини лежать перед нами на одній дошцї, то можна би думати, що вся та ріжнородність виросла разом рівночасно, так, як виростає тепер що весни. Але дослїди над істориєю природи показали, що не так воно було, що ся теперішня ріжнородність — то здобуток довгого розвою, який тревав мілїони лїт; що зразу на земли були справдї лише найпростїйші, зовсїм безбарвні ростини, що вони звільна розвивали ся, набирали чимраз більше членів та суставів, пристосовували ся до ріжнородних обставин та ріжнородної поживи, набирали барви, смаку та запаху, вандрували з моря на сушу із краю до краю — одним словом, що й тут маємо розвій та поступ дуже подібний до того, який ми бачили між людьми.
Ще виразнїйше можна се бачити на зьвірях. Досить порівняти такого червака (глисту), рибу, хруща, паука, мотиля, жабу, миш, лилика з конем, журавлем та малпою, щоб переконати ся, яка тут величезна ріжнородність, та який розвій від простих, мов з груба обтесаних форм аж до найбогатших та найскладнїйших у малпи. Досить сказати, що червак жиє без очей, без рук, без ніг, без голови, що весь він властиво є тілько один живіт з ротом на передї а відходом із заду, щоб пізнати, як дуже упрощене тут зьвіряче житє. А не забуваймо, що той червак зі своїм тїлом зложений з великого числа мясистих обручечок, а кожда така обручечка має в собі много мілїонів живих клїтинок і то уложених не як будь а в певнім сталім порядку, і ми зрозуміємо, що та проста будова червакового тї-
