Сторінка:Франко Петро. Іван Франко з близька (пять портретів) (Львів, 1937).djvu/5

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
СПОМИНИ.
 
I.
 

Памятаю Батька, коли ми ще були дуже малі і з Глибокої вул. перепровадилися на давну Крижову 12 тепер (Потоцького). На Глибокій Батько видавав часопис „Громадський Голос“. Ми радо наліплювали марки. Інколи наліплювали по дві марки. Це було дуже неприємно, бо злобна почта звертала часописи і їх треба було ще раз посилати. Вже тоді Батько мав дуже багато книжок тай працював дуже пильно. Ота нечувана працьовитість — це одна з прикмет Батька — які я запамятав від самої ранньої молодости. Зимою ми частенько бавилися перед печею, пекли в млинку від кави марони. Я, або сестра сідали в тата на колінах (ми діти говорили зівсіди до тата на „ти“, а до матері на „ви“) і тато читав нам казки. Тато, чи-