Виговський прочитав листа й додав: Війна ще не скінчилася. Корсунська битва була тільки початком; здобич, що придбали собі тоді Татари, нічого не стоїть, коли порівнати її до тої, яку тепер придбають, коли швидше прийдуть з великим військом. Біля Корсуня ми мали справу зі слугами а тепер будемо мати з панами розкішними та богатими.«
»Татари за здобичею йдуть хоч і на конець світа. Між польськими ватажками нема згоди. У Поляків Бог відібрав розум, кождий хоче бути старшим, а де старших богато там у війську нема ладу.«
Полковник Головацький гукнув із насмішкою:
«Половина польського війська це передягнене жіноцтво!«
Реготом приняли козаки ці насмішки, Кривоніс і Чорнота підняли настрій та вирішили справу. Гетьман підняв булаву і сказав рішучим голосом:
»3а віру, народ, панове, полковники, сьогодня виступаємо!«
У мить споважніли обличча козаків. Карти скінчилися, почалася війна.
Панцирна сотня Яреми Вишневецького у веселому настрою встала з Константи-
