В передмові до свого твору: „Zur Kritik der politischen Ekonomie“ Берлїн 1859., К. Маркс розказує, як ми в р. 1845 в Бруксели поклали разом розробляти наші погляди — себто найдене Марксом материялїстичне поясненє істориї — супротилежно ідеольоґічним поглядам нїмецької фільозофії — і таким способом порахуватись з нашим тогочасним фільозофічним сумлїнєм. Сей замір виконано у формі критики після-геґелївської фільозофії. Рукопис — два дватовсті томи — давно прибув вже на місце виданя в Вестфалїю, коли ми дістали звістку, що через переміну обставин його видрукувати не можливо. Ми тим раднїйше віддали його на поживу найострійшим критикам-мишам, що головна наша мета, виясненя справи самим собі, — була вже досягнена.
З того часу минуло більш як 40 років, і Маркс умер. Анї йому, нї менї не доводило ся вернути ся до згаданої ранійш працї. Часом ми висловлювали наші погляди на Геґля, але нїгде не виявили наших відносин до його цїлком. Що до Фаєрбаха, який багато де в чому звязує фільозофію Геґля з нашими поглядами, то до нього ми нїколи не вертались.
Тим часом сьвітогляд Маркса знайшов собі прихильників далеко поза межами Европи і Ґерманїї, по всїх лїтературах культурного сьвіта. З другого боку клясична нїмецька фільозофія переживає тепер за кордоном, особливо в Англїї і в Скандинавії, щось подібне до відродженя. І навіть в Германії очеви-
