„Хмара-вістун“, додавши до цього гарний віршовий переклад з докладними примітками, що не загубили й досі свого значіння. З Калідасою, цією „перлиною всіх поетів“, за індійською традицією, Европа ознайомилась частково ще раніш; в 1879 році його драма „Сакунтала“ вийшла в англійському перекладі Джонса, а через два роки в німецькому — Ферстера, що його вітав своїм відомим чотирьохрядковим віршем сам Ґете [1], який висловився потім дуже спочутливо і про переклад „Меґха-дути“[2]. З того часу „Хмара-вістун“, [3]цей елегічний, проте пристрасний монолог у 120 стансах, що сполучає чудову фантастику з реалізмом географічного опису маршруту від центральної Індії аж геть до підніжжя Гімалаю, заживши чимало видань і в своїй батьківщині, і в Европі, був перекладений різними мовами, [4]залишаючись завжди молодим і прекрасним на протязі п'ятнадцяти сторіч, що минули після життя Калідаси, яке пристосовують, за переважною думкою вчених, до царювання Чандра-Гупти II Вікрамадітьї, що царював, за епіграфічними даними, від 375 до 413 р. нашої ери[5].
- ↑
Willst du die Blüte des frühen, die Früchte des späteren Jahres,
Willst du, was reizt und entzückt, willst du, was sättigt und nährt,
Willst du den Himmel, die Erde mit einem Namen begreifen,
Nenn’ich, Sakontala, dich, und so ist alles gesagt.
Хочеш ти розквіту ранього, овочів пізнього року?
З того, що вабить, чарує, годує, насичує нас?
Хочеш ти небо і землю, все, словом одним охопити?
Тебе назову я, Шякунтало, цим і сказано все. - ↑
Und „Meghaduta“ den Wolkengesandten,
Wer schickt ihn nicht gerne den Seelenverwandten?
(Zahme Xenien, 2-te Reihe)
Усяк „Меґха-дуту“, хмару — посланця
Охоче спорідненим душам пошле.„Der englische Uebersetzer des Wolkenboten ist gleichfalls aller Ehren wert; denn die erste Bekanntschaft mit einem solchen Werke macht immer Epoche in unserm Leben“ (West-östlicher Diwan. Noten nnd Abhandlungen).
„Англійський перекладач „Хмари-вістуна“ заслуговує на всяку пошану; бо перше ознайомлення з таким твором утворює епоху в нашому житті“ (Ґете. Західно-східній Діван).
- ↑ Гадку Мекдонелля (History ot sanscrit literature, London. 1900 p. 335), ніби то звертання до хмар у „Марії Стюарт“ написано під впливом елегії Калідаси, заперечує той факт, що трагедію Шіллера поставлено в Ваймарі ще 17 червням 1800 року.
- ↑ 3 німецьких перекладів найкращі — віршований Макса Мюллера (1847) і прозовий Шютца (1858). Елегантною французькою прозою переклав Герино (Le nuage messager, traduit par A. Guérinot. Paris. Є італійський переклад Flecchia „Meghaduta“ o „la Nube messaggera“. Firenze 1897; російський — мій.
- ↑ V. Smith. Early history af India 2. (Oxford. 1908), p. 287, Macdonell, 1 c. p. 320 — 5. Pischel. Die altindische Literatur, s. 202 (Die Kultur der Gegenwart 1, 7. Berlin-Leipzig 1906). Collins. The geographical data of the Raghuvanga and Dagakumaracarita. (Leipzig, 1907) p. 48. Th. Bloch. Die Zeit Kalidasa’s. Z. D. M. G. 1908, r. 671 — 6. Sten Konow. Indien, s. 10 3 — 4. (Leipzig 1917). Спеціальна монографія, гарна праця: А. Hillebrandt. Kalidasa. Versuch zu seiner literarischen Würdigung. (Breslau. 1921), особл. розд. II „Kalidasa und seine Zeit“, s. 13 — 27.
