Сторінка:Хмара-вістун (Megha-dûta). Старо-індійська елегія Калідаси (1928).djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 5 —

Після царювання Ашоки Великого (272 — 232 до н. е.), цього буддійського Константина Великого чи навіть апостола Павла [1], айславетнішого представника династії Маурья, що заснована його дідом Чандра-Ґуптоюч[2], сучасником Олександра Македонського, і припинилась у 184 році до н. е., лише епоха династії Ґупта (IV — V стор.), що об'єднала знову значну частину Індостану під владою одного царства Маґадха з його славетною столицею Паталіпутрою (старогрецьке Палімботхра), нині Патна, де Чандра-Ґупта Маурья в 302 р. приймав грека Маґастхена посланцем від Селевка Нікатора, ця епоха, що вона одержала в народній традиції назву „Золотий вік царя Вікрамадітьї“, є либонь найблискучіша в історії індійської літератури, що про неї маємо, на щастя, ще й дорогоцінні відомості хінського прочанина, буддиста Фа-Хьєна, який перебував у Індії 405 — 411 р. н. е. Коли великі територіяльні завоювання, що їх поетично відображено в IV пісні поеми Калідаси „Raghu-vança“ (Раґху-ваншя), с. т. „Династія Раґхуїдів“, виславляють другого монарха цієї династії, Самудра-Ґупту (326 — 375), проте культурний розквіт і золотий вік санскритської літератури припадають на царювання його сина Чандра-Ґупти II, що мав ще почесний титул Вікрамадітьи (с. т. Сонце відваги), засвоєний цією династією приблизно так, як Авґуст римськими імператорами. Його резиденцією, крім Паталіпутри, була ще й старовинна столиця „соняшної династії Раґхуїдів“ Айодхья (нині провинція Удх, колишнє царство Кошяла-Відеха), що її реставрація змальована поетично в XVI пісні „Раґху-ванші", [3]а також Уджаїні (старо-грецьке Одзене), в колишньому царстві Малава (нині Уджейн у володіннях махараджи Ґвальорського). Цю „Флоренцію індійського Ренесансу“ виславив і Калідаса в „Меґха-дуті“ (1, 27 — 40 ст.), і сла-

  1. ↑ Smith. I. c., p. 177 — 8. Спеціяльні монографії: V. Smith. Agoka, the buddhist emperor of lndia. Oxford 1901. E. Hardy. König Asoka. Indiens Kultur in der Blütezeit des Buddhismus. Mainz. 102.
  2. ↑ Царювання Чандраґупти-Маурьї, що вступив на престол після перевороту, що він утворів, як був ще зовсім молодий, 22 років, належить до 322 — 297 р. до нашої ери (Smith. І. с. р. 115 — 137). Поетичний відсвіт цього „перевороту“ подає нам драма Вішякхадатти „Мудра-Ракшаса“ (с. т. „Печать Ракшаси“), писана майже 1000 років пізніш.
  3. ↑ Артистичний переклад цієї пісні дав А. Graf von Schack. Stimmen vom Ganges, s. 126 — 137. „Kuça’s Heimkehr“ (Stuttgard. 1877).
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Сторінка:Хмара-вістун_(Megha-dûta)._Старо-індійська_елегія_Калідаси_(1928).djvu/12&oldid=86994