Там стрівшися з красунями на тих терасах кришталевих.
Прозорих і побарвлених зірок чудових лиском, якші
„Вино кохання“ п'ють, дарунок чарівний рослини Кальпа.
Ти замість музики їм забрени низьким, приємним громом!
Там грають весело з безсмертними дівчата, вохкосвіжий
Вітрець небесний з Ґанґи повіває ім, коли стулившись
На взмор'ї, в холодку дерев тінявих, камінців шукають
Чудових, що були приховані в пісочку золотому.
Там ці червоноусті, коли їм палкий коханець нагло
Зірве рукою пояс разом з одягом шовковим з тіла,
Соромляться і, щоб лампади загасить діямантові,
Що сяють, як вогонь, в них кидають сандалу жмені марно.
Там хмари, коли вітер їх приносить на шпилі палаців,
Дощевою водою свіжою картини попсувавши,
Ніби злякавшись, потім через ґрати вікон вилітають
І, знявшись парою, як дим, зникають, тануть у повітрі.
Там камінь місяцевий, в вікна вправлений, краплини точить
Опівночі, коли ти шлях йому вже не перепиняєш.
Краплі ці в сяйві місячнім тіла красуням посвіжають,
Коли вони після шалених пестощів коханців мліють.
- ↑ Своєрідний „трунок кохання“ (rati-phalam — любови плід).
- ↑ Ганга у своїй небесній течії зветься Мандакіні.
- ↑ Модернізований парафраз був би: „присипають пудрою електричні лямпи“
- ↑ За індійську живопись та скульптуру див. гарну, — розкішно видану книгу Е. В. Havell. Indian sculpture and painting. London 1906,
- ↑ Місяцевий камінь (candra-kanta — місяцевий коханец) мовляв вбирає в себе проміні місяця, а потім точить їх, як холодні краплини.
