Сторінка:Хмара-вістун (Megha-dûta). Старо-індійська елегія Калідаси (1928).djvu/42

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 35 —


8.

Там увесь час коханці - дуки, ті, що мають скарбів силу,
З красунями небесними спішать у гарний парк Вайбхраджа.
Вони між себе розмовляють, а кімнари співом ніжним
Кувери розкіш, міць, події рівночасно виславляють.

9.

Там путь нічну коханок можна визнати на сході сонця:
Вона посилана квітками, що з їх кучерів упали,
Та золотими перелюстками лотосів, що з вух звійнулись,
Та перлами намист, що понад грудьми їм порозривались.

10.[1]

Там часто Шіва-бог, Кувери друг, перебуває. Кама
Тоді не сміє вже туди свій лук і з бджіл тятиву нести.
Красуні замість них своїх привабних поглядів вживають,
Бровами грають вміло і серця коханцям протинають.

11.

Там чарівниче дерево жінкам усім саме дарує
І одіж різнобарвну, і вино, що розпаляє очі,
Бруньки з квітками, що розкрилися, усі оздоби разом,
Червоний лак і фарбу на ніжки їх, що, як лотос, гарні.

12.[2]

На північ від хором Кувери там мою побачиш хату:
Здалека сяє брама там її: це Індри лук — веселка.
А поруч наше деревце — Мандара: як мала дитина,
Що виплекана милою, під квітів тягарем схилилась.

  1. Кама, індійський Купідон, бог кохання, теж озброєний луком, він ранить стрілами серця. Лук і стріли його з квітів, а тятива — стяга бджілок. Він дуже боїться Шіви, бо той колись своїм гнівним поглядом перетворив Каму в попіл за те, що бог кохання, за проханням інших богів, переляканих демоном Таракою, спробував ранити своєю стрілою Шіву, щоб зворушити його любов до дочки Гімалая Парваті (вона ж Дурґа, Ґаурі т. щ., пор. І, 36), бо тільки від Шіви міг народитися бог, що переможе Тараку. Шіва породив Сканду надзвичайним способом (пор. І, 43) див. поему Калідаси „Походження бога війни“ (Komâra-sabhava), пісня ЦІ. Потім Шіва дозволив Камі народитися знову за настирливим проханням його дружини Раті.
  2. Мандара — Mandara (Erythrina indica) — коралове дерево.