Ця сторінка вичитана
— 24 —
Складав ти в зболілому серцї
Й ридало воно !...
І степу безкрайого пісня
І море народнїх страждань
Мов темная нічка лягали
На білую скрань !...
І Ти, як Мойсей, все журився,
Що нарід не вчує Тебе,
Що більш не вратує Вкраїна
І волі й себе...
Учителю! Воля ще верне!
З Тобою — ми всї : не ридай...
..Народе вкраїнський! народе !
Франка повитай !...
XVIII.
Гей, на бій !
Гей, на бій! За нами встануть
Всї зневоленії люди...
Забезпечен час свободи,
Бо таких багато буде!...
Ой на те ви не вважайте,
Що пролються ріки крови
—Крізь горнило слїз горячих
Ми простуєм до любови,
