Ця сторінка вичитана
— 25 —
До братерства, до єднання
Проти тьми й неволї злої, —
В сяйво волї золотої
Без рабів, без панування !
XIX.
Українським товариствам.
Ясний сокіл серед степу
На простори поглядає
І у гору дужі крила
Гордо й весело здіймає: —
„Гей ви, браття — соколята,
„Прилетіть до мене, милі, —
„Ми полинемо на волю,
„Це народні грають хвилї.
„Ми з народнім любим морем
„Поєднаємося в полї,
„Темні тюрми розруйнуєм
„І рабам здобудем волї !“
