Перейти до вмісту

Сторінка:Хуторна поезія.djvu/57

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
V.
 
ПРОРО́К.
 
Не мните, яко пріндохъ воврещи миръ на землю: не пріидохъ воврещи мир, но мечъ....

Маѳея X, 34.

Мните ли, яко миръ пріидохъ дати на землю? ні, глаголю вам, но раздѣленіе…

Луки XII, 51.

Якоже риза въ крови намочена не будетъ чиста, також де и ты не будеши чистъ: зане землю мою погубинъ еси, и люди моя избилъ еси: не пребудеши въ вѣчное время, сѣмя злое.

Исаіи XV, 21.

 

Ви ду́маете, мир прині́c я вам на зе́млю?
 Не мир, а меч, страше́нне розділе́ннє.
Ні ва́шим молитва́м, ні каяттю́ не вне́млю,
О ви, пере́любне и людоже́рне пле́мє!

 

 
Як загнізди́лись ви пона́д Дніпро́м широ́ким,

 Посла́в Госпо́дь між вас Маѳусаі́ла,
И повелі́в ёму́ — незасліпи́мим о́ком
Вас мо́вчки назира́ть, що́ ко́іть ва́ша сила.