Перейти до вмісту

Сторінка:Хуторна поезія.djvu/74

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
XI.
ДО РІ́ДНОГО НАРО́ДУ,
подаючи́ ёму́ украі́нський пере́клад Шекспи́рових тво́рів.

Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Предків наших, тяжкі діла!
Як-би іх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину!
Оттака-то слава наша,
Слава Украіни!

Шевченко.

Постыдитеся стыдѣніемъ отъ похваленія вашего, отъ поношенія предъ Господемъ.

Іереміи XII, 13.

Не поминайте первыхъ и ветхихъ не помышляйте. Се азъ творю новая, яже нынѣ возсіяютъ, и увѣсте я: и сотворю въ пустыни путь, и въ безводнѣй рѣки.

Исаіи XLIII, 13.

Наро́де бес путя́, беш че́сти и пова́ги,
Бес пра́вди у заві́тах пре́дків ди́ких,
Ти, що поста́в з безу́мноі одва́ги
Гірки́х пъяни́ць та розбиша́к вели́ких!