Сторінка:Хуторна поезія.djvu/82

XIV.

НОВІ́ ЖИДИ́.

Нѣсть ли писано, яко храмъ мой храмъ молитвы наречется всѣмъ языкомъ? вы же сотвористе его вертепъ разбойникомъ.

Марка XI, 17.

Старі́ Жиди́ буя́ли в синаго́гах,
Нові́ буя́ють по святи́х церква́х,
И профану́ють ро́спятого Бо́га
В своі́х леда́чих ми́тарських діла́х.

И завдаю́ть ёму́ нови́і ра́ни,
И те́рнием нови́м ёму́ главу́
Вінча́ють, и, мов чо́рні вра́ни,
Въіда́юцця в кріва́ву плоть ёму́.

Та не знуща́юцця над ним так мно́го
Ба и „во дні великого поста́“,
Як в о́ний час, що з ро́спятого Бо́га
Створя́ть собі́ воскре́шшого Христа́.