Сторінка:Хуторна поезія.djvu/81

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Не вже ж усто́ять сі лука́ві злю́ки
У те́бе, Го́споди, на пра́ведному су́ді,
И предаси́ ти нас в каті́вські ру́ки,
И ца́рству грі́шників конця́ во вік не бу́де?

Ти, Го́споди, путь пра́ведників зна́еш,
И ба́чиш до́бре путь леда́чих лицемі́рів:
Про що́ ж ти ім сей по́пуск попуска́еш?
Поби́й іх пра́вдою, щоб ім ніхто́ не ві́рив.