Солоницї. Колиб лише з Турком помиритись, а тодї треба буде всею силою вдарити на тих злодїїв-козаків.
Так писав і таким духом дихав до козаків той самий Жолкевський, котрий перед турецькою грозою писав до козаків чемненькі листи у відповідь на їх горді письма з приводу шкоди, яку заподїяли польські жовнїри, переходячи з Переволочі під Білу Церкву.
Сей лист писав Жолкевський до Іскандер-паші, змовлюючи ся з ним на козаків. Той лист перейняли в дорозї козаки й довідали ся заздалегідь про зраду польського гетьмана, довідали ся ще, що Жолкевський збирає військо, щоб несподївано заскочити козаків. Рівночасно король, щоб приспати чуйність козацтва, пише любенькі листи до козаків з подякою за сповнені прислуги й обіцяє свою ласку. Поза ласкою не обіцяв більше нїчого. До козаків мали приїхати королївські комісари, на яких призначено дуже визначні особи.
В тім часї повстали між козацтвом дві партії: старша, до якої залїчав себе гетьман Конашевич, назвала себе поважнїйшою. Вона виминала всяких конфлїктів з Польщею. Конашевич бачив ще мало шанс виграти війну з Польщею, а ризикувати тим, що здобув на мирній дорозї, він не хотїв.
Друга партія була радикальна, зложена переважно з таких козаків, які не могли помістити ся в тїсний козацький реєстр. За королївськими комісарами поступав Жолкевський з військом. Те саме зробив і Конашевич, отаборивши ся в 10.000 війська під Білою Церквою. Крім того скликав він синод православного духовенства й чорну раду козацького поспільства. Справа зачинала бути гарячою і конфлїкт здавав ся неминучим. Розпочали ся переговори. За підставу взято житомирські пункти. І знову говорило ся поперед усього, чого козакам не вільно. Потім означено козацький реєстр на 3000 голов. То був справдї поступ, бо дотепер реєстр був лише на 1000 козаків. Та всеж воно супроти того, що недавно ходило під Москву 20.000 козаків, з чого Поляки були дуже раді, таке обмеженнє реєстру на 3000 було безличністю.
Запомогу піднесено козакам з 10.000 зол. на 40.000 зол., та зате не вільно козакам ходити на море, жити на волости, всї реєстрові козаки мали з панської та духовної землї переселити ся на королївщину. Човна мали бути попалені, а ті, що проти королївських унїверсалів ходили в морські походи, мали бути покарані.
Таких пунктів козаки не могли прийняти. Вибирати нереєстрових козаків з козацтва й завертати їх у підданство
