було-б вельми несправедливим і викликало-б бунт серед самого козацтва. Зрештою годї до такої міри зменшувати силу козацтва, бо не знати, чи за короткий час не буде потреба козаків польській річи посполитій. Так усправедливлювали ся козаки, а попри се жадали правильної виплати підмоги на св. Ілії. Колиб їм в реченцї не було виплачено, можуть йти на море. На се не хотїли Поляки пристати, бо знали, що вони нїколи на час грошей виплатити не зможуть. Козаки устилїзували той пункт так: побираючи плату…, зобовязують ся на море не ходити.
До переселення з панських земель в королївські виторгували собі 9 місяцїв.
Козаки зобовязали ся понищити човна й покарати тих товаришів, що ходили в морські походи, хоч їм і на думку не прийшло одно або друге зробити.
З тої умови Жолкевський був дуже радий. Йому здавало ся, що козаки згодили ся на таке зі страху перед його силою, що вони певно тих умов додержать. Тому-то забрав майже все своє військо до Галичини на шлеську й угорську границю проти лїсовщиків на службі нїмецького цїсаря та против угорських сабатів.[1]
Розумієть ся, що такий мир не міг бути тривким. Козацтво відчуло глибоко невдячність Польщі за прислуги, зроблені їй у тяжкій годинї.
І польські круги бачили, що такий мир не зможе довго вдержати ся. Длятого, щоб уможливити виладуваннє козацької енерґії, толкували договір тим способом, що козакам лише на море не вільно ходити, але на сушу, себто в Крим, вільно.
А на Кримі вела ся тодї міжусобиця у ханській родинї й козаки, користаючи з поклику Шагін-ґірея, пішли у Крим йому помагати.
В 1620 р. довершив Петро Конашевич вікопомного дїла в історії українського народу, яке перевищило своєю важністю все, що він дотепер зробив. В тім роцї наступила за стараннєм Конашевича злука православної церкви з козацтвом.
Придивімо ся, як воно прийшло до сього.
До початку XVII столїття козацтво відносило ся до православної церкви байдуже. Ті бездомні степовики не чули духовної потреби й без церкви обходили ся. Народня сміхо-
- ↑ Сабати були розбищацькі угорські банди, що наймали ся за гроші до військової служби.
