Сторінка:Чарівна флейта лібрето (1965).djvu/14

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана
Папагено. Ну, гарнесенькі служниці.
        Можу попрощатись я.
Дами. В нас веління в цариці -
        Хоч прощайсь на все життя,
        Принца маєш проводжати
        До Зарастро у палати.
Папагено. Ні, я щиро вдячний вам,
        Бо від вас чував я сам:
        Він же наче хижий звір !
        А коли мене він скаже,
        Той Зарастро, та й підсмажить,
        Та й засмажить, пересмажить.
        Потім кинуть псам на двір !
Дами. Тебе цей принц оборонить.
        І будеш ти йому служіть.
Папагено. Та хай ваш принц іде в болото,
        Провалиться нехай !
        А що, коли втече, сволота,
        Десь од мене, шахрай !
Перша / подає йому скриньку /. Оце тобі - воно твоє.
Папагено. Гей - гей ! А що у ньому є ?
Дами. Дзвіночків срібних там багато,
Папагено. І можу я на них заграти ?
Дами. Звичайно, так. /2/