Сторінка:Чарівна флейта лібрето (1965).djvu/26

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана
Моностатос / увіходить, передражнює /.
        Тільки б скоро /3/
        Га ! Знову спіймав я вас.
        Ланцюги сюди й окови!
        Інша з вами буде мова !
        Отакі зі мною жарти!
        Гей, раби і збройна варта !
Всі збирайтеся сюди !
Обоє. Ах, ні, ні! не збуть біди !
Моностатос. Всі збирайтеся сюди !
Папагено. Хтo рискне /3/, той виграє.
        Гей, дзвівочки ви мої,
        Ви заграйте на всю сяду,
        Щоб у вухах їм дзвеніло /Грає ва дзвіночках/.
Моностатос і раби.
        І звідки дзвоніння співуче й тонке,
        На світі ніколи не чув я таке ! / Виходять/.
Папагено і Паміна.
        От якби мудрець який
        Ці дзвівочкв мав би,
        Він би зло й порок людський
        Легко розігнав би.
        І навік би світ знайшов
        Тихий спокій, мир, любов.
        Тільки дружба і любов
        Виженуть напасті;
        Як немає цих умов,
        То немає й щастя.