Сторінка:Чарівна флейта лібрето (1965).djvu/27

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


Хор /за лаштунками/.
        Будь славен Зарастро, Зарастро слава !
Папагено. Куди тут сховатись ? Куток де чи лава ?
Паміна. Це друже, йде загибель нам.
        Це йде сюди Зарастро сам.
Папагено. Ой, як зробити так,
        Щоб з мене стала миша,
        Одсидітись би в тиші,
        Немов малий черв"як.
        Дитя, що ми сказати хочем ?
Паміна. Всю правду /2/, хоч би був то злочин, / Увіходить Зарастро і хор/.
Хор. Будь славен, Зарастро, Зарастро, о слава !
        Йому наша радо слугує держава !
        Хай суде щасливий великий мудрець!
Паміна. 0 пане, хоч і винна я,
        Бо я тікала без пуття,
        Не вся вина моя була;
        Негідний раб жадав кохання,
        Я, пане мій, тому й втекла.
Зарастро. Устань спокійно, о кохана !
        Мені не варто й питати:
        В твоїй душі читаю я
        До іншого палке чуття, вогняне чугтя.
        Я вам не буду заважати,
        Та не пущу в житло ніжне /2/.
Паміна. Додому мати зве мене,
        І сила в неї ...