Сторінка:Чарівна флейта лібрето (1965).djvu/28

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана
Зарастро. Влада тут моя.
        Я долю погублю твою,
        Коли тебе їй поверну я.
Паміна. Я волю матер і шаную,
        Бо мати - це мати.
Зарастро. Сповнена пихи, вона ніколи не бажає
        Звертать на вказані шляхи
        І без стежок весь час блукає.
Моностатос / вводить Таміно/.
        Юначе гордий, увійди !
        Зарастро тут, ваш володар.
Паміна. Це він !
Таміно. Вона !
Паміна. Це сон мені !
Таміно. Вона !
Паміна. Це він!
Таміно. Не сон то, ні !
Паміна. Його я хочу обійняти,
        В обіймах любого сконати !
Таміно. І! я хочу обійняти,
        Б обіймах любов сконати !
Хор. Що все це значить
Моностатос. Наче дурні якісь !
        Ні, це занадто ! Гей,розійдись !/Розтягує їх/.
        Твій раб лежить в ногах у тебе,
        Злочинцю кари дати треба,
        Поглянь, який зухвалий він.
        Убравшись в одяги пташин,