Сторінка:Чарівна флейта лібрето (1965).djvu/34

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


Жрець. Юна і вродлива.
Папагено. А звати ?
:Жрець'''''. Папагена.
Папагено. Папагена ? І я міг би паобачити її, з одної лише сліпої цікавості ?
:Жрець'''''. Ти можеш побачити її,
Папагено. Пішли! ... А після того, як я її побачу, я що ? Мушу вмерти ?
Жрець / робить двозначний жест /.
Папагено. Ах так? Лишаюсь холостим.
:Жрець'''''. Побачити її ти можеш, але певний час не розмовляти з нею ані слова. Чи вистачить у тебе непохитності тримати в межах свій язик?
Папагено. Дивне запитання! Звичайно.
:Жрець'''''. Ти побачиш її.
Оратор. І тобі, принц, боги теж наказують додержувати рятівної мовчанки; інакше ви загинете обоє. Ти побачиш Паміну, але ви не смієте розмовляти, Це початок вашого випробування.
        

№11 Дует.

Оратор і Жрець. Жінок цурайтеся лукавих -
        От заповіт найперший в нас.
        Мудрець, попавши їх в забавах
        Втрачає розум свій ураз.
        Які суворі кари й муки.
        Тоді готує він собі !
        Даремно він ламає руки
        Бо підпаде людській ганьбі. /Обидва виходять/.