Ця сторінка ще не вичитана
- Хлопці. Мила, хочеш з нами йти ?
- Паміна. Ах, йде горе через край.
- Любий зрадник, продевай !
- Бо Паміна тут умре,
- Лезо душу відбере !
- Хлопці. Ах, нещасна, зупинись !
- Як юнак про це узнає,
- Він од жалощів сконає,
- Він бо любить, як колись.
- Паміна. Як, мене він теж кохає,
- А доводить до відчаю !
- Чом обличчя відвертав ?
- Чом до мене не казав ?
- Хлопці. Ні олівця на це не скажем,
- А його тобі покажем,
- І сама побачиш ти,
- Що він повний почуття
- І віддасть тобі життя.
- Хочем ми до нього йти.
- Паміна. Хочу я його знайти !
- Всі Сердець, які вогнем обняті,
- Ніхто не може роз'єднати,
- Пуста для них ворожа лють,
- Боги їм захиот подають ! /Bсi виходять/.
- Зміна декорацій.
- / Водоспад, вогнедишна гора. Двоє в чорних латах вводять Таміно і читають йому напис на піраміді/.
- Латники. Той, хто, шукавши істину й святу свободу,
- Пройде вогонь, повітря, землю й воду,
