Сторінка:Чарівна флейта лібрето (1965).djvu/52

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


Перший. Глянь, журлива йде Паміна.
Інші. А де вона?
Перший. Вона загине.
Всі. Її ведуть кохання муки,
        Серця вам крає цей відчай
        Юначе, швидше повертaй !
        Іде! Скоріше заховайсь,
        Пильніш до неї придивляйсь!
Паміна. /з кинджалом/.
        То справді ти мені жених?
        Чи лиш в гадках моїх журник?
Хлопці. Який жахливий зміст цх слів !
        Від неї розум відлетів !
Паміна. Зажди, мій любий, я твоя!
        Поберемось /2/ на все життя !
Хлопці. Розум застелило густо
        Думкою про самогубство.
        Май ерпіння почекай !
Паміна. Хочу вмерти,
        кохаю без вагань ! / Дивиться на кинджал/
        Мати це дала мені.
Хлопці. Кари є на це страшні !
Паміна. Легша із життям розлука,
        Ніж така нестерпна мукa !
        Мамо! Мамо! Мене проклала,
        Щоб нещасна я була !