Ця сторінка ще не вичитана
Дія друга
№ 9. Марш жерців.
- Зарастро. Вам промовляю я, служителі мудрості і правди, жерці, в божественні посвячені обряди! Важливу справу слід нам обдумать. Послухайте: десь біля воріт нашого храму ходить юний принц Таміно. Двадцятої весни початок стрічає, та в своїм чистім серці він косить прагнення любе скинуть з розуму свого той серпанок, що зіткали забобони його предків, глупота людська і дикий фанатизм. Ах! Допускают! до вічного світла рідко і після суворого іспитання боги небагатьох лиш, лит обранців... Ллє схвалить його бажанні прийти на допомогу -це ми повинні.
- Оратор. Учителю, скажи: чи принц той вірний?
- Зарастро. Так, вірний і відважний.
- Оратор. Чи здатний зберігати він таїни?
- Зарастро. Так, здатний він притишить і пристрасть і язик.
- Оратор. Чи може вік плекати любов і братерство?
- Зарастро. Непорушно і свято. Отож, коли всі зі мною згодні, то, друзі, беріть зразок із Зарастро. /Тричі сурмить у рог; усі сурмлять за ним/. 0, яка прекрасна у нас одностайність! Марно ведуть наступ неуцтво і злоба, їм не здолати: день наступає, коли вони всі зникнуть так, як зникає вранці туман від проміння сонця. Наші таїнства : храм захищати буде принц; йому боги призначиш в дружини Паміну; для цього нещодавно викрав я її з наказу кеба. Сильніший підніме шторм людської люті і ненависті оцей мій вчинок. Та не страхайтесь: нам боги обороною будуть, і Таміно пройде всі іспитання.
- Оратор. Слова Зарастро святі нам повсякчас. Ти знаєте: чоло схи-
