Сторінка:Чарівна флейта (1956).djvu/31

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана
Жрець /до оратора/. Стривай; поговорить я маю також із оцим. /до Папагено/. Чи прагнеш також і ти здобуть подвигами мудрість і доброческість?
Папагено. Та мені не потрібні ні подвиги, ні доброчесність; аби було де заснути, поїсти та випить. А ще якби знайшлась мені дружина, то був би я цілком щасливий,
Жрець. Ти знайдеш її, та тільки наприкінці іспитання.
Папагено. О, а це що - те іспитання?
Жрець. Поклянись шанувать закони наші і не боятись ніколи смерті.
Папагено. Дружина фью, а з нею й радощі!
Жрець. Та боги обрали подругу тобі, можливо...
Папагено. Ні, вже краще я не женюся.
Жрець. Та Зарастро вже знайшов тобі дружину, точнісько по тобі на вигляд і на одяг...
Папагено. По мені якраз? і молоденьку?
Жрець. молоденьку.
Папагено. І гарненьку теж?
Жрець. Не дуже.
Папагено. А як її ім"я?
Жрець. Папагена.
Папагено. Як?
Жрець. Папагена.
Папагено. Папагена! 0, от щастя! Хотілося б хоч раз побачить
Жрець. Ти можеш її побачить.
Папагено. Так... та... потім... невже то смерть моя обов"яз-кова? /Оратор і жрець перезираються; Папагено уважно дивиться на них/ Прощайте! не женюсь я.