Сторінка:Чарівна флейта (1956).djvu/5

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана
        Мені б ще на дівчат сильця -
        Ловити молоді серця
        Я б їх усі позамикав
        І зразу ж їхнім паном став.
        Якби я їхнім паном став
        Таку б я, як цукор, з них обрав.
        Її я пестив би всякчас,
        Давав їй цукру б раз у раз.
        Побрались з нею б ми навік -
        Вона жона, я чоловік /Грає/.
        Кохану б так леліяв я
        І колисав, немов маля /Грає і хоче піти/.
Таміно. пожди!
Папагено. А ЦЄ ЩО? Таміно. ХТО ТИ?
Папагено. Бачиш ти сам, я людина, звісно... А ти?
        Таміно /гордо/. Нащадок я славетного роду, я принц!
Папагено. 0! 0! Ясніше, щоб я втямив.
Таміно. аіій батько - владика сили земель і народів.
Папагено. Землі! Народи! Он як! То за горою лежать іше зем
Таміно. Без краю.
Папагено. І там живуть також люди?
Таміно. Звичайно!
Папагено. Так і жіноцтво є?
Таміно. А як же!
Папагено. Так і повірив тобі.
Таміно. Де ми, скажи мені.
Папагено. От добре! Де? Поміж горами і долинами.
Таміно. /оглядаючись/. Яка ж оце країна і хто в ній царює?