Сторінка:Чарівна флейта (1956).djvu/51

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана
        Ворожа не страшна їм лють,
        Боги їм захист подають /виходять./
        Два воїни. Той, хто, шукавши істинну святу свободу,
        Пройде вогонь, повітря, землю, воду,
        Хто подолав муки смерті і відчай, -
        Той на землі побачить дивний рей.
        Тоді на нього зійде благодать,
        Він буде всі глибини божих таїн знать,
Таміно. Смерть не страшить, дійду звитяги
        Шляхом чесноти і відваги!
        Страхіття браму хай замкнуть,
        Я вирушаю сміло в путь.
Паміна /за кулісами/. Таміно, стій! Зажди, спинись!
Таміно. Що чую? Паміни голос?
Воїни. Так, так, оце Паміни голос.
Таміно і воїни. Вона зі мною /з тобою/ піде скрізь,
        Знегоди не злякають нас /вас/, Хоч би наблизивсь смертний час.
Таміно. Мені дозволена розмова?
Воїни. Тобі дозволена розмова.
Таміно і воїни. О радість! Опліч з нею йти
        і разом щастя досягти.
        Ні смерть, ні тьма їй не страшке,
        Достойна в храм ввійти зона. /Двері відчиняються Паміна кидається в обійми Таміно/.
Паміна. Таміно, ти! блаженна мить!
Таміно. Паміна, ти! блаженна мить!