на фронтах, де понівечені, замучені війною салдатські маси прагнули миру і землі і з ентузіязмом зустрічали заклики більшовиків. Повстало питання, де взяти зараз, — не взагалі (більшовики це питання рішили раз на завжди), а зараз, у той мент, коли сьогодні треба зброєю розрубати вузел заплутаних протилежних інтересів і розрішити ті завдання, що завтра іх на свою користь рішатиме проти робітництва ворог, — де взяти сили, щоб почати боротьбу? І треба признати, що Київські товариші і взагалі ввесь з'їзд представників рад вступив на правильний шлях: на фронт направлено було поодиноких представників комісарів, на Правобережжя було кинуто членів з'їзду для організації повстання, а ввесь з'їзд, як організація в цілому, вирішив піти туди, де була більшість пролетарських мас, щоб на цьому пролетарському грунті, як Антей в грецькій казці, знайти нову силу, нову міць.
З переїздом до Харкова перший Всеукраїнський з'їзд міг відбутися майже в повному свойому складі. До прибувших з Київа делегатів в Харкові приєдналися делегати обласного з'їзду (Харків, Катеринослав, Донбас та Криворижжя). Крім того, з Київськими було також де-кілька представників з Одещини. Це був дійсно Всеукраїнський з'їзд Рад, дійсно повне представництво всіх активних революційних пролетарських мас і революційного селянства на терені України. Таким чином, проти самозванного фальсифікованого куркулячого з'їзду на чолі з ЦР в Київі, в початку грудня 17 року відбувся дійсний Всеукраїнський з'їзд Рад.
Пролетаріят і дрібна буржуазія, революція і контр-революція, політика здійснення широких інтересів робітництва та селянської бідноти і шахрайське політикантсво, що йде шляхом обдурення всіх верств широких мас, аби невеликому гуртку запроданців-верховодів затримати владу в своїх руках, політика єдности всесвітнього пролетаріату і союз з радянською Росією проти всесвітнього імперіялізму, зрада інтересів робітництва, селянства, союз з контр-революцією, аби мати хоча й би ілюзію влади-такі два світи, такі дві протилежні сили опинилися — одна в Харкові, а друга в Київі і почали одверту збройну боротьбу за владу, за будучину.
Перш ніж передавати зміст резолюцій і постанов першого Всеукраїнського з'їзду Рад в Харкові, ми повинні сказати декілька слів про його внутрішню організацію та про відносини, що склалися в Харкові між ріжними зазначеними раніш поглядами в ході революційних подій на Україні.
Так званий Катеринославський, або Кривдонбасівський погляд, що я вже його характеризував раніш, як раз і мав своїми представниками товаришів, що були на чолі скликання другого обласного з'їзду рад Кривдонбасу. Зрозуміло, зустрінувшись з фактом приїзду з Київа половини майбутнього всеукраїнського з'їзду рад, вони повинні були вирішити питання, як до цього
