ГРИГОР’ЄВЩИНА
71
Виявилося, що під керівництвом Радвлади навіть куркульська армія могла допомогати справі революційної боротьби.
Повставши представники дрібної буржуазії не змогли витворити таких ідей, які дала Радвлада. Отже, скоро ця куркульська армія стала проти Радвлади, з неї зробилась деморалізована, безідейна, небоєздатна банда.
Головну силу Григор'єва щось із 10000 чоловіка напосіла й розбила вщент Червона Армія під Кобеляками на Полтавщині.
Частину було побито, а решта розбіглись. Григор'єв утік на ст. П‘ятихатку. Розбитий отаман бадьорився і не вважав справу за пропащу. Він навіть зробив величний жест, призначивши Тютюника за керівника повстанням на Київщині. Але отаман сміявся на кутні. А справді він зібравшись тікати навіть і сам не знаючи куди чи до Махна, чи до Денікина, вирішив під той час, як Тютюник битиметься з нами, зберегти решту своєї банди від нападів Червоної Армії.
Григор'євщину було ліквідовано протягом 2 — 3 тижнів На кінець травня від Григор'євщини нічого не лишилось.
Сам Григор‘єв поєднався з Махном і в Олександрійським повіті; один з близьких до батька-Махна розрядив свого на дев'ять набоїв «Веблейскотта» в отамана Херсонщини й Таврії.
