Цю сторінку схвалено
V.
ТАЛАНТ! ТАЛАНТ!
_29.jpg)
Минуло з місяць. Каштанка вже звикла до того, що її кожен вечір смачним годовано обідом та кликано Тіткою. Звикла вона и до незнайомого, і до своїх нових спожильців. Життя попливло, мов по маслу.
Усі дні починались однаковісенько. Звичайно бувало, що найраніш од усіх прокидавсь Іван Іванович і зараз же підступав до Тітки або ж до кота, вигинав шию й починав щось розказувати палко та довідно, але так само, як і перш, незрозуміливо. Иноді він задирав голову догори й промовляв довгі монологи. За перші дні знайомости Каштанка собі думала, що він гово-
