Сторінка:Чехов А. Каштанка (1929).djvu/27

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

рить так багато через те, що дуже розумний, та минуло трохи-небагато часу — і вона втратила всяку до його пошану; як він підступав до неї з своїми довгими промовами, вона вже не вимахувала хвостом, а потріпувала його, як настирливе базікало, що тільки спати всім заважав, й без жадної церемонії одказувала йому: «рррр»…

Хведір же Тимохвієвич був иншої вдачі панок. Цей, прокинувшись, і пари з уст не пускав, не ворушився й навіть очей не розплющував. Він був не од того, щоб і зовсім не прокидатись, бо, як видко було, не полюбляв життя. Нічим він не цікавивсь, до всього ставився мляво й недбало, усе нехтував і навіть свій смачний обід споживаючи, гидливо пирхав.

Прокинувшись, Каштанка починала никати по хатах та обнюхувати кутки. Тільки їй та котові дозволялось ходити по всенькій кватирі; гусак же не мав права й порога переступити поза горничку з брудними шпалерами, а Хівря Івановна жила десь на