Сторінка:Читанка для II. кл. шк. с.djvu/109

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана
- 119 -

нїхто не знав допевно, коли жили ті брати, а тільки вказували на назви горбів Щекавиця і Хоривиця, де мовби то сидїли брати Кия, і на річку Либедь, що прозвана була від їх сестри Либедї. Та хто знає, чи ті назви власне не були давнїйші і чи оповіданє про тих братів не утворило ся з них пізнїше. Се часто трафляє ся і по інших містах.

Перша певна відомість о Києві в лїтописи находить ся під роком 870. по Різві Хр. Лїтописець оповідає, що, коли Рурик запанував в Новгородї, а брати єго в сусїдних городах, "були у него два мужі не з єго роду і не бояри (старші) і сї випросились у него у Царгород з родом своїм. А йдучи побіч (долї Днїпром), побачили городок на горі і спитали тамошнїх людий: "Чий се городок?" Люди відповіли: "Були три брати: Кий, Щек і Хорив, котрі збудували сей город. Тепер они вимерли, а ми платимо данину Козарам. Тодї ті мужі Аскольд і Дир, засїли зі своєю дружиною в Києві і запанували вад землею Полян.

Аскольд і Дир ходили війною на Царгород, та опісля наслїдник Рурика, Олег, велїв їх убити і здобув Київ для Рурикового сина Ігоря. Було се в р. 882. Від того часу, Київ став ся столицею князїв руских, котрі украшали єго будівлями і зробили з него осередок житя духового на Руси.

Особливо підніс ся Київ в 100 лїт після Олега, коли в р. 988. князь Володимир Великий приняв християньство враз із цїлим народом руским. Володимир побудував богато церков; з деяких, як н. пр. із Десятинної і св. Ірени є останки ще й доси. Рівночасно став ся Київ осередком великої торговлї, посередником між північними краями і полудневими, між сходом і заходом.

Місто було розкинене широко, але тілько мала частина єго, на горі над Днїпром була укріплена; був се так званий нинї Старий Київ, де находили ся князївські двори. Син Володимира, Ярослав Великий, побудував там прекрасну церкву, прозвану Софія (премудрість), на взір софійскої церкви в Царгородї. Ся церков, хоч значно перебудована після многих пожарів, стоїть ще й доси і є головною окрасою Києва. Велика брама, що вела до того укріпленого города, звала ся Золотими воротами; башта над сею брамою була так