Щойно в часї світової війни полїтична свідомість Европи дещо більше познайомила ся з істнуваннєм українського народу з особливою, зовсім відмінною від московської окремішністю й можна сказати, що щораз більше поширюють ся погляд, по якому область України з своїми 40 мілїонами мешканцїв (30 мілїонів Українцїв і менше більше 10 мілїонів меншостей ріжних національностей посеред области української більшости) творить найбільший обєкт, який, відграє ролю у всесвітнїй війнї.[1]
Треба тільки застановити ся: Колиб не вдало ся більше нїщо тільки визволити Польське Королївство зпід панування Росії, се торкало ся-б менше більше 12 мілїонів населення, числа, яке знову здогонив би приріст російського населення в менше нїж чотирьох лїтах. І надбалтійські провінції та Фінляндія зі своїми багато меншими цифрами населення не багато значили-б. Але колиб удало ся визволити Україну зпід Росії та зблизити її під економічним і полїтичним оглядом до центральних держав, сим робом не тільки російський кольос зменшив ся-б о солїдне число 40 мілїонів душ, але й щорічний приріст сих 40 мілїонів замісць Росії виходив би на користь бльокови центральних держав, через що одержано-б навіть чисельно деяке вирівняннє між Росією і центральними державами.
Та до сього прибуває ще важний момент. Відірваннє Польщі й навіть ще кількох дальших областей з малим числом населення ледви чи потягнуло-б за собою відірваннє України від Росії. А відірваннє України потягнуло-б уже само собою також відірваннє инших російських інородцїв
- ↑ Число населення України рівняєть ся населенню 16 самостійних держав Европи (розумієть ся, рахуючи від найменших, але все-таки разом з 7 королївствами). Цїлий балканський півострів разом з Румунїєю має з своїм числом населення 24 мілїонів небагато більше нїж половину населення України, до якої ми мали-б дорахувати в разї її відірвання від Росії також Бесарабію й південний Крим як енкляви (землї, заселені одним народом серед чужого окруження). Також щодо поверхнї ся область майже подвійно така велика, як цїлий Балкан.
