Сторінка:Чужинцї про українську справу. 1917.pdf/13

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

просто необхідність, аби сї обидві великі ґрупи народів, що в них вдача, цїле чуттєве життє, отже також релїґія і музика без порівнання глибші й багатті нїж у Кельтів, Романів і Анґлосаксів, до яких належить теперішність і до яких належатиме колись будуччина, по довгім, ворожім взаїмнім не приятельстві знайшли ся яко приятелї побіч себе. Було-б бажане, щоб вони злученими силами утворили непоборну оборону передовсїм перед брутальним мамонїзмом Анґлосаксонцїв, що творить страшну небезпеку для гідности й поступу людського роду, а потім проти лукаво-безоглядної полїтики азійських народів, що при безсоромнім і фарисейськім еґоїзмі Анґлїї й Америки пішли до них у науку. Бо-ж проклямований Анґлїєю, а ще більше Америкою дух і деспотизм калитки се найнебезпечнїйший, найстрашнїйший і найогиднїйший деспотизм для гідности й волї людського роду, без порівнання ще фатальнїйший нїж деспотизм властолюбства, деспотизм Олександра, Інокентія III, Тамерляна, Пилипа II, Людвика XIV або Наполеона! Супроти того мамонїзму, що холодно й безмилосердно нищить усе чесне й ідеальне, всяку гідність і волю, злучене ґерманство й славянство творитиме колись охорону, що буде покликана берегти й боронити здобутих тисячолїтньою тяжкою культурною працею моральних, полїтичних і релїґійних дібр високо розвинених працею, освітою і самодисциплїною народів середньої і східної Европи проти небезпек, які щораз яснїйше запримічуєть ся зі сходу, а ще більше з заходу.

 
X. Давіс Тріч (Берлїн).
Значіннє України та Росія без своїх інородцїв.

Російська небезпека лежить головно в тім, що ся держава з своїми приблизно 180 мілїонами населення, з своїм щорічним приростом населення тепер 3½ мілїона людей і з своєю точкою тяжкости, зверненою проти заходу, натискає й сягає своїми впливами поза свою европейську границю. Тому не може бути справжнього успіху проти Росії, доки не змінить ся сих відносин рішаючим способом.

І дивно, що в звязку з сим більше думано про Польщу, надбалтійські провінції та в кождім разі Фінляндію нїж про Україну, а се тому, що великому світови була Україна перед війною загалом майже невідома. Так далеко повірено російській думцї про одноцїльність населення Росії та про „малоруську галузку“ „русскаго“ племени.