робитиме дальші поступи загальноросійська кріза, заразом подбати за справу України, а з України за потреби культурної Европи.
Народ, що має прастару та славну історію, так само давню культуру й благородну лїтературу; народ, мова якого не є діялєктом, але різко відрізняєть ся від окружаючих національних ідіомів; народ, який рахують на мілїони та який заселює урожайну, заокруглену в собі область, має право на самостійність і вільний розвиток, які швидше чи пізнїйше мусить він дістати в нашім часї, коли панує національна ідея.
Не моя річ висловити ся в українській справі так, щоб се мало вагу докладного знання річи. Але на одно можу покликати ся, що я, наскільки се можливе без знання східно-европейських мов, чесно старав ся студіювати українське питаннє. Що про се появило ся в нїмецькій мові в книжках, брошурах і часописах, я, здаєть ся, все перечитав. Між тим є багато такого, що ворожо настроєне до українства. Я не віддалив ся через се від моєї первісної симпатії для українського народу. Тому, що нема сумнїву щодо того, що українська мова се, хоч близько споріднена з московською, все-таки самостійна мова, Українцї є так само самостійною нацією. Річ маєть ся зовсїм так само, як з Нїдерляндцями, а може ще й кориснїйше для Українцїв, що можуть рішити тільки учені, язикознавцї. Нїдерляндська (голяндська та флямандська) мова се з наукового погляду нїмецький діялєкт. Долїшньо-нїмецькі вояки в Бельґії порозумівають ся з флямандськими без великих трудностей. Одначе історичний розвиток відірвав Нїдерляндцїв від нїмецтва й вони дуже протестували-б проти того, щоб їх називати Нїмцями. І Нїмцям не приходить на думку забирати їх для своєї народности.
На Українї йшов розвиток инакше. Історична одність з московською державою триває чейже вже дуже довго. Коли Московщинї досї не вдало ся всати в себе Українцїв, се чейже має окремі причини. Передовсїм низький культурний рівень Росії завинила недостача відповідного шкільни-
