Сторінка:Шекспір В. Гамлет (1928).pdf/63

Гораціо

 Той раз,

Як я бачив, то не довше буде.

Гамлет

 Борода була, пак, трохи сива?

Гораціо

Так, достоту, як в живого бачив,

Мов соболь, по чорному срібляста,

Гамлет

 Я всю ніч цю пропильную; може

Він ще прийде,

Гораціо

 Запевняю прийде.

Гамлет

Якщо візьме привид вид шанобний

Мого батька, то нехай хоч пекло
Пащу хижу роззіхне й накаже,
Щоб мовчав, — я говорити буду.
Я прохаю всіх вас, коли й досі
Про це диво таїну ховали,
То мовчіть, будь ласка, і надалі
Не звіряйте язику нічого,
Щоб не сталось сеї ночи з нами,
Полишайте тільки в душах тихо:
Я оддячу вам за вашу при́язнь.
Прощавайте ж! Опівно́чі близько
Сам прийду до вас я на терасу.

Всі

 Ваші слуги, ясноможний принце.

Гамлет

Ні, мені ви друзями лишайтесь,

Як і я до віку вам. Прощайте!

(Гораціо, Марцелло і Бернардо виходять).