Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/138

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Телль
Буває й так, що вкупі й те і те!
Штіссі
Та то вже так на світі! Скрізь багато

Буває лиха… Он у Ґларусі
Упала скеля, а від Ґлернішу
Ввірвався цілий бік і все засипав.

Телль
Хитаються вже навіть гори? Що ж

Зосталося ще на землі міцне?

Штіссі
Та й з інших місць дива доходять різні…

Один із Бадену казав, що звідти
До короля якийсь там лицар їхав,
Дорогою ж зустрів він цілий рій
Великих шершенів, що враз напав
І закусав коня на смерть, а лицар
До короля вже пішки дочвалав!

Телль
Своє жало і найслабіше має!
Армґарда приходить з багатьма дітьми й стає на дорозі.

Штіссі
Це, кажуть, визнача страшне нещастя

Або якесь велике лиходійство!

Телль
Ті лиходійства діються що-дня,

Тут і чудес для цього не потрібно…

Штіссі
Щасливий, хто свій лан спокійно оре

Та без журби живе з ріднею дома!