Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/139

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Телль
Не споживе спокою й найтихіший,

Як злий сусід того не попуска…

Неспокійно дожидаючи, часто дивиться вгору, на дорогу.

Штіссі
Ну, прощавайте! Ви ждете когось?
Телль
Еге ж!
Штіссі
Хай бог поможе вам вернутись!

Не з Урі ви? Наш пан намісник має
Сюди до нас прибути звідтіля.

Подорожній (входить)

Намісника й не ждіть сьогодні! Повідь
Все поняла через дощі великі
І позривала з річки всі мости.

(Телль встає)

Армґарда (підходить наперед)
Намісника не буде?
Штіссі
 Вам до нього?
Армґарда
Атож!
Штіссі
 Чого ж ви стали на дорозі

У цьому вивозі з дітьми своїми?

Армґарда
Щоб він не втік, а вислухав мене.
Фрісгард (збігає на дорогу і гукає здалеку)
З дороги геть! Ласкавий пан намісник

Сюди слідком за мною їде.

Телль виходить.