Ця сторінка вичитана
То вгледите хідник у скелі темній, —
Не зазирав туди ніколи світ, —
Ним вийдете в долину втіх веселу
Та з неї поспішайтесь: не годиться
Вам бути там, де упокій панує!
Парріціда
О, Рудольфе, державний предку мій!Так твій онук в землі твоїй блукає!
Телль
І прийдете, отак все вгору йдучи,На верх Ґотгарду, де озера вічні,
Самі з небес сповняються водою.
Там попрощайтеся з німецьким краєм
І річка інший шлях покаже вам,
В Італію, в ваш край обітований.
(Чути, як у сурми грають).
Та я вже чую голоси. Ідіть!
Гедвіґа (увіходячи швидко)
Де ти, Вільгельме? Батько йде, а з нимГромадою всі спільники.
Парріціда (затуляється)
Ой, горе!З щасливими не можу бути я!..
Телль
Іди, дружино вірна, нагодуйЛюдину цю і харчу на дорогу
Ти дай, та більш, бо шлях йому далекий
І нічлігу не знайде він ніде…
Мерщій же! Йдуть.
Гедвіґа
А хто він?
