Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Я голосом сягну, докину оком…
І човен є, — є чим перевезти, —
І мушу тут лежати безпорадно!..

Куоні
 Он, хтось іде!
Верні
Це Телль — із Бірґлену.
Телль (з луком)
А хто ж це так підмоги просить тут?
Куоні
Це чоловік з Альцельну: честь свою

Він боронив і Вольфеншіса вбив,
Цісарського намісника з Росберґу, —
Його ось-ось погоня вже настигне.
Рибалку він благав, щоб перевіз,
А той боїться бурі і не їде.

Руоді
Ось вам і Телль, що теж човном керує, —

Хай він посвідчить, чи можливо їхать.

Телль
В біді, рибалко, зважишся на все.
Дуже грюкає грім. Озеро бурхає.
Руоді
Щоб кинутись мені в пекельну пащу?

Хто з розумом, той цього б не зробив.

Телль
Про себе чесний дбає аж нарешті.

На бога здайся і врятуй сердегу.

Руоді
На березі стоявши, легко радить.

Ось озеро, ось човен! Ну, попробуй!