Ця сторінка вичитана
Розказувать, що робите ви там!
Як ти ідеш, я що-разу тремчу,
Що вже назад не вернешся ніколи!
Мов бачу я, як серед гір і криги
Зблукавшися, стрибаєш ти зо скелі
І падаєш… Чи дика десь коза
Тебе скида, з собою у безодню;
Або тебе лавина засипає.
Чи крига десь зрадлива під тобою
Вломилася, — і провалився ти,
Похований живцем в страшенну яму!..
Ах, не одна, а сто смертей усяких
Відважного стрільця у горах жде!
Яке страшне те діло нещасливе,
Що у безодню може затягти!
Телль
Хто бе́режний, пильнує стежки й спритний,Той, звірившись на бога, легко дасть
Собі в біді усякій раду; гори
Для тих, що тут родились, не страшні.
(Доробив свою роботу, складає струмент).
Тепер воріт на довгий вік нам стане;Сокира є, так теслі нам не треба. (Бере бриля).
Гедвіґа
Куди ти йдеш?Телль
Піду до батька в Альторф.Гедвіґа
Надумав щось уже страшне? Признайсь!Телль
Чого це так тобі здалося, жінко?Гедвіґа
Проти намісника кладеться щось:Була у Рітлі рада, й ти в тій спілці.