Ця сторінка вичитана
IV ДІЯ
ПЕРША СЦЕНА
Фердінанд фон Вальтер з розпечатаним листом у руці, як буря, увіходить. Через інші двері увіходить камердинер
Фердінанд. Тут не було маршала?
Камердинер. Пане майоре, пан президент вас питаються.
Фердінанд. Чорт возьми. Я питаюсь — чи не було маршала?
Камердинер. Шановний пан сидять нагорі біля карточного столу.
Фердінанд. Шановний пан нехай іде сюди, клянусь пеклом! (Камердинер пішов).
ДРУГА СЦЕНА
Фердінанд сам, пробігаючи листа очима, то кам'яніючи, то люто гасаючи по кімнаті
Фердінанд. Це неможливо! Неможливо! Не може таке сатанинське серце жити в такій ангольській постаті. Проте! Проте! Це її рука нечуваний, потворний обман, якого ще не бачило людство! Так от чому так уперто противилась вона втечі. Тому! — О, боже, тепер я, як збудився, тепер мені все одкрилося.
77
