Ця сторінка ще не вичитана
1 поки вір дігнав Його, досяг, Ширяє гень у синіх висотах. Сильвестер Яричевський 12. ЖАЛЇ ЦЕРЕРИ. 1796 Яр прийшла? Квітки ясніють, Молодіє знов земля. В сонцю згіря зеленіють, Присла з рік ледів кора. В вод сьвічаді радіснійше С'яє небо голубе. Дихає зефір ніжнійше, Бриало листе молоде По лугах пісні лунають, А русалка прорекла Цьвіти всі твої вертають, Та не вернеть ся дочка. Ох, як довго, в горю йдучи, Скрізь блукаю по земли Тигане, твої всі лучі Шлю, аби дочку найшли. Але жаден не наводить На любимий вид Навіть день, що все знаходить. Не знайшов її, ох ні Ти узяв і з собою. Зевсе? чи Плютон пірвав, 1 счарований красою о все В пропасть Оркуса забрав 15 20 2
